Зволоження є ключовим аспектом догляду за шкірою. У зволоженій шкірі фізіологічно здійснюються всі процеси оновлення та регенерації, рідше з'являються ознаки чутливості та подразнення. Така шкіра виглядає здоровою, сяючою, менш схильною до вікових змін.
Обираючи зволожувальні засоби та процедури, важливо враховувати кілька аспектів:
У той же час, під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів будь-яка шкіра – суха, нормальна, комбінована чи жирна – може стати зневодненою.
Основні ознаки зневоднення шкіри: сухість і лущення; відчуття стягнутості; втрата здорового блиску; зниження еластичності; підвищена чутливість; повільніше загоєння мікротравм.
Причинами зневоднення шкіри можуть бути:
Сучасні зволожуючі засоби догляду за шкірою часто поєднують інгредієнти з різними механізмами дії, що дозволяє досягати оптимальних результатів у кожному конкретному випадку, з урахуванням клінічної картини пацієнта.
За механізмом дії виділяють такі типи зволожувальних компонентів:
Хумектанти – гігроскопічні речовини, здатні притягувати воду з навколишнього середовища та довше утримувати її у зовнішньому шарі епідермісу. Вони можуть зв’язувати воду в шкірі та запобігати її втраті. Хумектанти витягують воду з глибших шарів – життєздатного епідермісу та дерми, але можуть також поглинати вологу з навколишнього середовища, якщо рівень вологості перевищує 70%. Деякі з цих речовин, такі як сечовина, є ендогенними та входять до складу натурального зволожувального фактора (НЗФ). До хумектантів також належать, наприклад, мед, сорбітол, гліцерин, пантенол, гіалуронова кислота, алантоїн, AHA-кислоти (гліколева кислота, молочна кислота, натрію піролідонкарбоксилат, карбонова кислота), пропіленгліколь, бутиленгліколь тощо. Хумектанти є ключовими зволожувальними інгредієнтами в незмивних форматах косметичних засобів.
Оклюзиви – компоненти, що створюють захисну плівку на поверхні шкіри та запобігають трансепідермальній втраті вологи (ТЕВВ). Вони імітують ліпідний бар’єр, тим самим зменшуючи вплив негативних факторів довкілля. Такий бар’єр дозволяє поповнювати запаси води в роговому шарі епідермісу та дерми. Більшість оклюзивних засобів не містять гідроксильних функціональних груп у своїй хімічній структурі, тому вони не можуть зв’язувати воду. Проте, оскільки оклюзиви утворюють однорідні гідрофобні плівки, вони ефективно «запечатують» вологу в шкірі. Найбільш високооклюзивним компонентом вважається вазелін. Також до цієї групи зволожувальних речовин належать рідкий парафін, ланолін, сквален, мінеральні олії та силікони (диметикон) тощо.
Емоленти – нерозчинні у воді компоненти, що переважно складаються з ліпідів, які є подібними до міжклітинних ліпідів шкіри. Вони можуть відновлювати пошкоджену ліпідну матрицю. Замінюючи основні ліпідні компоненти, комбінації зволожувальних засобів із церамідами, жирними кислотами та холестерином можуть допомагати відновлювати ліпідні бішари, пошкоджені розчинниками, мийними засобами та суворими сухими чи холодними погодними умовами. Емоленти не утворюють оклюзивну плівку, а заповнюють проміжки між корнеоцитами, покращуючи водний баланс шкіри, її м’якість, гладкість, еластичність. До таких речовин належать цетилкаприловий/каприновий тригліцерид, цетеариловий або цетиловий спирт, олії (наприклад, соєва, соняшникова, виноградна, олія авокадо, олія жожоба, олія солодкого мигдалю) тощо.
Варто зазначити, що деякі речовини можуть проявляти властивості одразу кількох груп. Водночас кожна група зволожувальних компонентів має свої недоліки.
Багато хумектантів також мають пом’якшувальні властивості. З іншого боку, вологоутримувальні речовини можуть посилювати трансепідермальну втрату вологи через підвищене поглинання води з дерми в епідерміс, де вона швидко випаровується. Тому часто доцільно поєднувати хумектанти з оклюзивними засобами.
Деякі оклюзиви утворюють надто щільну бар’єрну плівку на поверхні шкіри, що порушує природний кисневий обмін. Такі речовини можуть мати високу комедогенність, закупорювати пори та провокувати алергічні реакції. Тому краще віддавати перевагу компонентам, близьким за складом до людського себуму. Для жирної та чутливої шкіри варто обирати зволожувальні засоби з мінімальним вмістом оклюзивних компонентів.
Комедогенність є основним недоліком і для емолентів, оскільки більшість із них представлені ліпідами. Однак цей недолік можна легко усунути ретельним підбором компонентів відповідно до потреб шкіри.
З огляду на ці особливості, у формулах косметичних засобів найчастіше поєднуються зволожувальні компоненти з різними механізмами дії, що забезпечує їх максимальну ефективність.
Одним із найважливіших аспектів забезпечення зволоженості тканин є поповнення компонентів натурального зволожувального фактора (НЗФ) шкіри. Тому найбільш поширеними зволожувальними компонентами в професійних косметичних засобах є складові НЗФ: амінокислоти, молочна кислота, сечовина, полісахариди (гіалуронова кислота, гліцерин).
Крім компонентів НЗФ, у зволожувальні формули часто включають компоненти, що входять до складу шкірного сала, або близькі до нього за складом.
Крім жожоба, багато рослинних і натуральних олій є цінними емолентами, які не лише зволожують, а й мають антиоксидантні властивості. Наприклад, олія авокадо, олія солодкого мигдалю, олія ши.
Як зволожувальні компоненти в косметичних засобах також часто використовуються рослинні екстракти.
Сучасні зволожувальні засоби містять не лише традиційні компоненти, а й спеціально розроблені зволожувальні комплекси, які забезпечують довготривале утримання вологи в шкірі:
Різноманітність зволожувальних компонентів надає косметологам широкі можливості для підбору правильного й ефективного догляду з урахуванням клінічної картини кожного пацієнта. При цьому доцільно дотримуватися кількох простих принципів:
Зволоження шкіри – обов’язковий елемент будь-якої професійної процедури та підтримууючого домашнього догляду незалежно від віку, типу шкіри чи естетичної проблеми.
Якщо естетична проблема яскраво виражена – при виборі доглядових засобів і терапевтичних процедур основний акцент необхідно робити на активні інгредієнти, спрямовані на вирішення даної проблеми. А з точки зору зволоження перевагу слід надавати компонентам, що мають також відповідні додаткові властивості (наприклад, при лікуванні акне – зволоження + протизапальна та антибактеріальна дія; при атопічному дерматиті – зволоження + відновлення ліпідного бар'єру; вікові зміни – зволоження + стимуляція синтезу колагену й еластину тощо).
При порушенні гідробалансу шкіри важливий комплексний підхід до зволоження, що враховує всі основні механізми гідратації.
Загалом, для підтримання оптимального рівня зволоженості шкіри перед косметологом стоять такі основні завдання:
Насичення епідермісу гігроскопічними молекулами натурального зволожувального фактора.
Стимуляція власних гідрорезервів шкіри для утримання вологи в її глибоких шарах.
Запобігання трансепідермальній втраті вологи через відновлення ліпідного бар'єра.
Захист від шкідливих факторів навколишнього середовища за допомогою сонцезахисних засобів.
Докладніше про натуральний зволожувальний фактор, методи та способи утримання вологи в тканинах дивіться у навчальному відео «Природні механізми зволоження шкіри».
Chr.Lee, J.Bajor, T.Moaddel, V.Subramanian, Jian-Ming Lee, D.Marrero, Sh.Rocha, M.D.Tharp. Principles of Moisturizer Product Design. Journal of Drugs in Dermatology. 2019 Jan 1;18(1s):s89-95
S.M.Mawazi, J.Ann, N.Othman, J.Khan, S.O.Alolayan, S.S.Al thagfan, M.Kaleemullah. A Review of Moisturizers; History, Preparation, Characterization and Applications. Cosmetics 2022, 9, 61. https://doi.org/10.3390/cosmetics9030061
Sch.Purnamawati; N.Indrastuti; R.Danarti; T.Saefudin. The Role of Moisturizers in Addressing Various Kinds of Dermatitis: A Review. Clinical Medicine & Research. 2017 Dec; 15(3-4): 75–87. DOI: 10.3121/cmr.2017.1363
Nagrik S U, Shivshankar M., Chharre V S, Dhage S M, Borey V S, Role of aloe vera in skincare: exploring its therapeutic benefits, formulations, and future innovations. Yemen Journal of Medicine 2024;3(3):197-206. https://doi.org/10.18231/j.yjom.2024.021